'Потрібний і зворушливий проект служіння'

    'Потрібний і зворушливий проект служіння'

    Протягом багатьох місяців члени Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів з Київського колу буреть участь у проекті служіння спільно із Червоним Хрестом. Кожного тижня різні приходи колу готують і роздають їжу для людей похилого віку, яких збирає в одному зі своїх центрів Червоний Хрест. Кожного тижня брати і сестри діляться своєю любов’ю з двадцятьма людьми, які потребують підтримки у своїх базових потребах — можливості поїсти.

    Ось як сестри Воскресенського приходу описують свій досвід служіння:   

    'Хочемо поділитися хорошим і, як нам здається, успішним досвідом. Всім приходам Київського колу запропонували, як виявилось, потрібний і зворушливий проект служіння. Нашим завданням було приготувати, доставити і роздати їжу людям, яким зараз особливо складно. Це малозабезпечені і абсолютно незнайомі нам літні люди. Їх небагато — всього 20. Нам дуже хотілось не лише нагодувати їх, але й принести радість.

    І підготовка, і сам захід пройшли на одному диханні, хоча й не без труднощів. Наприклад, одна з нас отримала це доручення, коли була зовсім здоровою. Ніхто і гадки не мав, що вже через кілька днів вона отримає травму ребер через падіння на льоду. Жінці було складно ходити, дихати… Чоловік запропонував передати доручення комусь іншому, але почув тверде 'ні' у відповідь і в останній момент вирішив взяти вихідний на роботі, щоб допомогти.      

    Та найважливіше, це досвід і враження, які ми отримали! Їх неможливо порівняти з нашими зусиллями і витраченим часом. Всім відомо, що ми часто звикаємо до нашого повсякденного стилю життя, і дуже часто не хочемо або вважаємо, що не маємо сил на те, щоб взяти на себе ще якісь обов’язки, проте ті лагідні очі, сповнені вдячності, та посмішки на обличчях літніх людей змушують задуматись… Ми зрозуміли, що ми – щасливі люди, але є ті, кому дійсно погано. Згадалися слова: '…ви ті, кого Я обрав священнослужити цьому народові…' 3 Нефій 13:25. А витрачений час — це зовсім не жертва, а справжнє благословення! І наскільки ж приємно нагодувати голодного. Знаю, що кожен прихід готує їжу приблизно раз у два місяці. Минулого тижня була наша черга, а через тиждень сюди прийдуть наші брати і сестри і знову нагодують цих людей. Не знаю, що вони їдять вдома, але думка про те, що літні люди можуть скуштувати домашню їжу, приготовану з любов’ю, навіть якщо це лише раз в тиждень, тішить.

    Наше перше меню включало гречану кашу, смачну підливку з яловичини, салат із солоних огірків з цибулькою та олією, а також вітамінну ікру з бурячків. На десерт були шоколадні пряники і велике яблуко. Стіл ми накрили скатертиною і одягли наші фірмові жилети 'Руки допомоги'. До речі, ми вже підготували меню для наступного служіння'.