Пропустити головне навігаційне меню

Випробування переконань члена Церкви та чемпіонки світу під час Олімпійських ігор

Випробування переконань члена Церкви та чемпіонки світу під час Олімпійських ігор

Перед моїми першими Олімпійськими іграми я відвідала дуже важливу подію відому як медіа-саміт. На цій події присутні представники різних видань, телевізійних каналів, благодійних організацій тощо. Під час фотосесії атлетам необхідно було позувати у різному одязі, починаючи зі спортивної форми та закінчуючи офіційними вбранням.

Майже під кінець саміту мені повідомили, що найголовніша сесія ще попереду. Під час цієї події фотографи просили атлетів показати свої тіла, вони хотіли побачити м’язи та гаряче аплодували кожному, хто робив це для них.

Коли мене запросили до фотостудії, якась жінка схопила валізу з моїми речами та почала розкладати їх на столі, обговорюючи з іншими, що я буду вдягати для кожного зі знімків. Інша жінка, на ім’я Діана, взяла мене за руку та відвела до імпровізованої вбиральні, яка була зроблена з чорної завіси, що звисала з жердини та закривала того, хто перевдягався. На зміну одягу між різними фотографіями давали не більше декількох хвилин.

Після фото у штучному снігу в спортивному одязі та портретних фото я вкотре забігла за ширму, за якою Діана дала мені наступне вбрання. Хтось прокричав: 'Три хвилини, люди!'. Сукня, яку дала мені Діана, була не з мого гардеробу. Я була здивована і Діана побачила це.

'Всі жінки атлети роблять фотографію у червоній сукні для підтримки руху за здоровий спосіб життя та здоров'я серця. Вона буде чудово сидіти на тобі'.

 Я взяла сукню і побачила тоненькі бретельки, відверте декольте та неприйнятну довжину.

Але ж це було для благородної цілі, так? 'Дві хвилини!' — закричав чоловік за ширмою. Та годі вже, це ж заради руху за здоров’я серця. Це гарний привід трошки принарядитися. Я важко працювала, щоб досягнути такого вигляду свого тіла, і я хотіла б показати його, до того ж всі чекають на мене. Що я їм скажу? Я буду єдиною спортсменкою, яка не одягне цю сукню.

Але, насправді, коли настав час вибирати, для мене цей вибір був дуже легким, тому що я ще раніше обрала бути свідком Бога 'в усі часи, і в усьому, і в усіх місцях' (Мосія 18:9).

Я вже давно вирішила, що не дозволю очікуванням цього світу диктувати мені, хто я є і у що я вірю. Мій одяг є символом того, ким я є і як я себе сприймаю. Я віддала сукню Діані та сказала: 'Я хочу бути скромною. Я така і, вибач, але я не зможу це вдягнути'. Очікуючи спроби переконати мене вдягнути цю сукню я була дуже здивована її реакцією.

'Дорогенька, я добра християнська дівчина і цілком розумію та поважаю твої переконання. Давай знайдемо для тебе якийсь інший одяг'. Я була шокована і приємно здивована її розумінням та підтримкою мого рішення.

Цей досвід нагадав мені вислів президента Томас С. Монсона:

'Майже неминуче у повсякденному житті наша віра зазнає випробувань. Часом в оточенні інших людей ми будемо залишатися в меншості або навіть на самоті визначати, що є прийнятним, а що ні. Чи є у нас моральна сміливість твердо відстоювати свої вірування, навіть якщо доведеться робити це наодинці?' (Томас С. Монсон, 'Мати сміливість вистояти наодинці', жовтень 2011 р.)

Він також зазначив:

'Ви будете тією людиною, яка стоятиме за правду, навіть якщо доведеться робити це наодинці. Майте моральну сміливість бути світлом, за яким підуть інші. Немає більш цінної дружби за вашу чисту совість, вашу моральну чистоту. І яке неймовірне відчуття приносить знання того, що ви знаходитеся на призначеному для вас місці чистими, маючи впевненість, що ви гідні цього'. (Томас С. Монсон, 'Взірець праведності', травень 2008 р.)

Ця історія з одягом була випробуванням моїх переконань. Я відчула, що пройшла цей тест, усвідомлюючи, що хотіла вистояти і змогла це зробити, і це надало мені сили. Цей випадок зміцнив моє рішення уникати ситуацій, в яких мені некомфортно, або змінювати тему розмови, якщо я відчуваю, що вона неприйнятна. Знайдіть в собі сміливість 'твердо відстоювати свої вірування, навіть якщо доведеться робити це наодинці'.

Після нашої розмови Діана понишпорила в коробці з одягом та знайшла сукню, яка була не такою 'вишуканою', але була скромною. Зараз мої фото у тій сукні в інтернеті нагадують, що саме я, а не мода визначають, ким я є. Я знаю, хто я є, незважаючи на те, що робить світ або що говорять люди навколо мене. Мені не потрібна увага, що приходить від показу мого тіла. Воно для мене священне.

Минуло чотири роки, і я знову відвідувала такий медіа-саміт, котрий проходив у тому ж приміщенні, що й раніше. Я зайшла у кімнату, де жінка взяла мене за руку і міцно обійняла. Це була Діана. 'Я пам’ятаю тебе! Ти та добра християнська дівчина. Цього разу в нас не буде нескромного одягу для тебе'. Ці слова змусили мене посміхнутися не тільки тому, що я відстояла свої переконання, але й тому, що я добре вплинула на життя інших.


Ноель Пікус-Пейс є членом Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів (мормони). Вона наймолодша в сім’ї з восьми дітей. Ноель 35 років, одружена, має чотирьох дітей. Отримала п’ять медалей у світових змаганнях з скелетону (2005 – 2013 рр.), чемпіонка світу. Двічі брала участь в олімпійських іграх. Під час зимових ігор 2014 року виборола срібло та оголосила про завершення спортивної кар’єри. Протягом олімпійських змагань Ноель носила свій медальйон за досягнення у програмі Особистий розвиток Товариства молодих жінок. Вона також взяла участь у проекті 'Руки допомоги мормонів' під час Олімпійських зимових ігор 2018 року в Південній Кореї