ДУХОВНІ ТРАДИЦІЇ І ПРАКТИКА
У житті кожного члена Церкви є особливі випадки, коли носії священства здійснюють для нього/неї обряди або дають благословення. Ці обряди й благословення часто виконуються членом сім’ї або іншою близькою для сім’ї людиною, яка має владу і ключі священства.
Надання імені і благословення дітей
Невдовзі після народження дитини їй дається особливе благословення, під час якого оголошується її ім’я, а також промовляються слова благословення її життя на землі. Благословення дає чоловік, який має священство. Часто це батько дитини або хтось із близьких для цієї сім’ї людей.
Хрищення
Ісус Христос навчав, що ми повинні христитися зануренням у воду. Охристившись, Він Своїм прикладом показав, що так належить "виповнити усю правду" (Матвій 3:15). Хрищення виконує чоловік, який має владу священства, у христильній купілі чи іншому резервуарі таких розмірів, щоб людина могла бути повністю зануреною у воду. І той, хто виконує цей обряд, і той, кого христять, мають бути одягнені у білий одяг, що символізує чистоту, яка отримується завдяки відпущенню гріхів. Обряд хрищення проводиться для дітей, яким уже виповнилося 8 років, і дорослих. Як правило, хрищення проходить у присутності членів сім’ї та друзів людини, яку христять.
Висвячення у священство
У Церкві священство отримують звичайні її члени; у ній немає професійного духовенства. Гідний юнак може бути висвячений в Ааронове священство, коли йому виповниться 12 років, і в Мелхиседекове священство, коли йому виповниться 18 років. Члени сім’ї зазвичай присутні при висвяченні, щоб виявити любов і підтримку. Дорослі люди, які приєднуються до Церкви, отримують священство, коли стають готовими прийняти благословення й обов’язки відповідного чину у священстві.
Благословення хворих
Так само як і в часи Нового Завіту, люди, що стражають від хвороб, можуть покликати носіїв священства, щоб ті дали їм особливе благословення (Якова 5:14). Спочатку робиться помазання: на голову людини капають кілька крапель оливкової олії, яка була освячена для благословення хворих. Потім носії священства кладуть свої руки на голову хворої людини, запечатують, або конфірмують, помазання і проголошують благословення владою священства. Виконання благословень священства завжди залежить від волі Бога.
Домашні сімейні вечори
Це особливий час, що відводиться кожного тижня, коли всі члени сім’ї збираються разом, щоб зміцнювати одне одного в любові, у бажанні наближатися до Небесного Батька і надихати жити праведно. Святі останніх днів ставляться до цього часу, який проводять у колі сім’ї, як до одного з найважливіших благословень, які Господь приготував у наші дні для Свого народу.
Дотримання дня суботнього у святості
Члени Церкви вважають неділю днем суботнім, або днем Господнім, - днем поклоніння Богові і днем відпочинку від своєї праці. Після богослужіння вони можуть залишок дня провести вдома, у спокійній атмосфері, або відвідувати рідних та друзів і робити добрі справи.
Служіння на місії
Як правило, місіонери служать у віці 19 - 21 років. Людей пенсійного віку також заохочують служити на місії. Перед своїм від’їздом місіонер виступає на причасних зборах, пояснюючи вчення, або принципи, відновленої євангелії. На ці збори також запрошуються рідні та друзі місіонера. Оскільки в Церкві не платять за служіння, місіонери звичайно служать від півтора до двох років за власні кошти або кошти своєї сім’ї. Повернувшись із місії, місіонер розповідає про свій досвід на причасних зборах. На ці збори також запрошуються його рідні й друзі.
Шлюб
Після цивільного вступу у шлюб в РАГСі проводиться обряд скріплення уз шлюбу на вічність (запечатування), який виконується у храмі. У сам храм запрошуються лише декілька гостей, які бажають стати свідками цієї церемонії. Ці гості - члени Церкви, які відповідають вимогам для відвідування храму. Інші гості можуть приєднатися до молодих поза храмом. Після храмової церемонії подружжя може сфотографуватися з членами сім’ї та близькими друзями на території, що прилягає до храму. Також молоді, як правило, влаштовують весільний прийом того ж вечора або в один з наступних днів. За формою проведення такі прийоми можуть бути різними, в залежності від місцевих звичаїв, але в них зберігається дух благоговійної й радісної вдячності за створення нової сім’ї. Якщо це заведено і якщо сім’я не проти, то зазвичай молодим дарують подарунки.
Похорони
Поховальна служба святих останніх днів має багато спільного з традиційними християнськими похоронами. Однак поховальна служба звичайно проходить в домі зборів під керівництвом єпископа або президента філії. На поховальній службі зазвичай панує спокій, який відображає віру в те, що після цього життя сім’я може бути разом навіки. Тому поховальна служба проходить в дусі надії, а іноді й радості. Звичайно, рідні та друзі тужать через втрату, але вони знають, що знову будуть разом з дорогою для них людиною. Розуміння цього приносить їм велике втішення. На похорон доцільно приносити квіти, якщо не заперечує сім’я і якщо це не протирічить місцевим звичаям.