Святі останніх днів: обов’язок громадянина

Старійшина Грегорі А. Швайцер, президент Східноєвропейської території

Спаситель проголосив, що Його Євангелія має бути проповідувана Його апостолами. Він сказав: «Ідіть по цілому світові, та всьому створінню Євангелію проповідуйте» (Марк 16:15). У світі є багато країн та форм правління, і сьогодні послідовників Христа можна знайти повсюди.

Коли відновлена Євангелія завдяки зусиллям місіонерів поширилася в багатьох країнах, Церква дійсно стала всесвітньою. Святі, які мешкають у цих країнах, мають справу з різними формами правління і політичних сил. Часто виникає питання: яким чином членам Церкви слід реагувати на діяльність державних органів і брати участь у житті держави у своїх країнах?

Господь, безумовно, підтримує держави, аби допомогти Своїм дітям жити разом у мирі й безпеці. Він відкрив пророкові Джозефу Сміту:

 «[У]ряди було запроваджено Богом на благо людини, і …Він покладає на людей відповідальність за їхні вчинки по відношенню до них, як у законотворчості, так і у нагляді за виконанням закону, заради блага і безпеки суспільства» (Учення і Завіти 134:1).

Святі останніх днів повинні бути праведними, чесними і законослухняними громадянами. Вони повинні брати участь у виборчому процесі і висловлювати свою думку, беручи участь в громадських дебатах з незмінним наміром удосконалювати закони своєї країни і шляхи їхнього застосування. У своєму житті ми повинні уникати аморальної поведінки і будь-яких злочинних дій. Нам слід підтримувати керівників і з повагою ставитися до тих, хто намагається забезпечити мир і безпеку, завдяки чому ми можемо виховувати наших дітей і жити відповідно до своєї віри.

Господь продовжує: «Всі люди зобов’язані підтримувати й захищати уряди тих країн, де вони живуть, маючи в законах цих урядів захист своїх невід’ємних і не відчужених прав; і що заклик до заколоту і бунт є неприйнятними для кожного громадянина, якого захищено таким чином» (Учення і Завіти 134:5).

Якщо члени Церкви не погоджуються з законами своєї країни чи державними керівниками, вони повинні за допомогою дозволених законом шляхів сприяти їх зміні та вдосконаленню. Найкраще це можна зробити через участь в громадських обговореннях, де можна висловити й обговорити різні ідеї, та через участь у виборах. Члени Церкви не повинні брати участь у протиправних і протизаконних акціях, намагаючись скинути уряд силою. Якщо права членів Церкви порушуються, необхідно звертатися до судової системи, щоб забезпечити дотримання громадянського законодавства заради захисту своїх інтересів і відновлення справедливості.

Церква вважає, що служба у збройних силах тієї чи іншої країни - це почесний обов’язок. Ті, хто служать у армії, повинні дотримуватися високих моральних і етичних норм, явлених в ученнях Христа. Часто під час військової служби праведні юнаки показують чудовий приклад іншим людям. Сила віри виявляється в духовному захисті під час військових дій.

Ми повинні молитися за наших державних керівників і просити Господа допомогти їм приймати закони, спрямовані на захист свободи і основних прав людини. Часто ми забуваємо про те, що всі, хто живе на цій Землі, є синами й дочками Бога. Через молитву Дух може нагадувати нам про любов, яку ми повинні виявляти до всіх людей.

Терпляче чекаючи на час, коли Сам Спаситель встановить на Землі правління Небес, ми повинні намагатися зробити все можливе, щоб дотримуватися законів Небес і показувати приклад праведного життя в існуючих на землі державах. Коли ми так чинимо, то зможемо втілити в життя пісню ангелів, яку вони співали під час народження Христа: «На землі мир і в людях добра воля» (Лука 2:14).