Церквою святих останніх днів, яку більш відома під назвою “мормони”, було зведено 42-х-метровий сяючий гранітний храм на околиці Києва - перший у Східній Європі й 134 у світі. Речник церкви не назвав вартість будівельного проекту, але мормонський старійшина Олександр Манжос сказав, що храм служитиме для 31 тис. віруючих, частина яких живе у Казахстані й Вірменії. Перша мормонська громада в Україні була зареєстрована в 1991 році, в тому ж році, коли країна здобула незалежність. Сьогодні нараховується понад 10700 охрищених членів Церкви, понад 60 філій і приходів та багато будинків зборів і каплиць по всій країні. У ексклюзивному інтерв’ю газеті Kyiv Post Манжос розповідає про іншу церковну нерухомість, фінансові питання й місце мормонів в українському суспільстві.

KP: Чому храм було збудовано в Україні?

ОM: Головним чином, це пояснюється географічним розташуванням. Храм служитиме тим членам Церкви, яким до нього буде легше добиратися. Наприклад, Вірменія. Для людей, які живуть у Вірменії важче добиратися до наших храмів в Німеччині або Фінляндії, бо їм потрібно брати візу.

KP: Чому храм збудовано в передмісті?

ОM: Якщо ви помітили, храмова ділянка займає 5 гектарів. Важко знайти в центрі Києва або й іншого міста, ділянку площею в 5 га.

KP: Чи відчували ти тиск з боку влади?

ОM: Ні, тиску не було. Навпаки, ми вважаємо, що влада ставилася до нас досить толерантно й навіть сприяла, до певної міри, побудові храму.

KP: А як щодо Української православної церкви?

ОM: Я б не сказав, що нас приймають з розпростертими обіймами (сміється), однак нам би цього хотілося, бо всі ми - християни, а одна із заповідей каже, що ми повинні допомагати тим, хто в нужді. Ми вважаємо, що можемо об’єднувати зусилля, якщо не в питаннях теології, оскільки у нас є суто релігійні відмінності - а в загальгих питаннях, які є спільними для всіх християн, наприклад у бажанні допомагати нужденним та інших гуманітарних програмах, які ми можемо здійснювати разом. Це могло б покращити наше суспільство.

KP: Чи є у вашій Церкві впливові українці?

ОM. Є член Церкви, Олександр Давидов, який був членом колишнього уряду й обіймав посаду заступника міністра транспорту з авіаперевезень. Зараз він член Київради.

KP: На вашому веб-сайті вказується, що Церква активно займається доброчинністю в Україні. Чи могли б ви назвати суму наданої допомоги?

AM: На 2009 рік вона складає 9 млн. доларів.

KP: Куди йдуть ці гроші?

AM: Це може бути медичне обладнання. Але останнім часом це все важче робити через непрості закони, що ускладнюють отримання сертифікатів на медичне обладнання. Однак ми часто передаємо в дар, наприклад, інвалідні візки, які не потребують сертифікатів, або інші речі, такі як ліжка, перев’язочний матеріал, ковдри й простий медичний інструментарій.

KP: Чим ви займалися до того, як стали мормоном?

ОM: Я був атеїстом, членом Комуністичної партії й до 1984 року секретарем партійної організації за місцем роботи.

KP: Що ви скажете тим, хто звинувачує мормонів у тому, що вони приваблюють віруючих матеріальним успіхом, скажімо: ми - мормони й тому успішні, наприклад, такі як ви, у вас гарний костюм?

ОM: До вашого відома, цей костюм, що на мені, я придбав у Америці за 120 доларів, набагато дешевше, ніж я заплатив би тут.

KP: Чи можна сказати, що більшість мормонів належать до середнього класу?

ОM: Ми ніколи не проводили досліджень, але я з певністю можу сказати, що коли Церква тут організовувалася, середнього класу в Україні не було. Люди переважно були бідними.

KP: Ви не допомагаєте [бідним членам Церкви]?

ОM: Ми допомагаємо, але наша допомога є дуже специфічною. Можу навести приклад. У 1990-ті економічна ситуація була важкою, на Сході шахти зачинялися, й шахтарі не могли годувати свої сім’ї. Тому, коли член Церкви опинявся в такій ситуації, ми підтримували його сім’ю за рахунок інших членів Церкви, щоб він міг придбати основні продукти харчування й одяг. Але якщо хтось у сім’ї міг працювати, то такому члену Церкву давали можливість освоїти нову професію.

KP: Чи можете ви назвати цифру загальної власності Церкви в Україні?

ОM: Я не можу назвати точну цифру відразу, але ми, головним чином, орендуємо нерухомість, яку використовуємо, приблизно відсотків на 60.

KP: Чи ваша власність є власністю всієї Церкви?

ОM: Ні, це є власністю [Церковного] релігійного управління в Україні.

KP: Чому ви робите такий акцент на приватній власності?  Чому б вам не зустрічатися у когось вдома? Зрештою, у вас не так багато членів Церкви?

ОM: Коли Церква лише починала своє існування, ми дійсно збиралися на квартирі, коли було 5-6 чоловік. Але коли нараховувалося від восьми прихожан, то починали орендувати більші приміщення.

KP: Чи бувало так, що ви ставали жертвою нетолерантного ставлення або жорстокості в Україні?

ОM: У Росії бували такі випадки. В Україні ми мали випадки пошкодження майна, але до кінця не зрозуміло, чи то була спроба пограбування чи щось інше.

KP: В Україні нараховується понад 10 тис. членів Церкви після 20 років існування. Чи вважаєте ви, що Церква зростатиме?

ОM: Я вважаю, що вона зростає. Весь наш досвід показує, що Церква буде зростати.

Ви можете зв’язатися зі штатним журналістом газети Kyiv Post: marone@kyivpost.com

Публікація з: http://www.kyivpost.com/news/city/detail/85105/#ixzz11aIUGrbL